Анотація

     Навчання – це  праця, а не розваги. Але ця праця може бути різною: примусова і нецікава, добровільна і розвиваюча творчій потенціал, коли навіть важке діло дає учням радість. Учнівська праця залишиться працею, але ефективність її буде більшою, якщо вчитель знайде такі методи викладання, які у сприйнятті дитини не будуть асоціюватися саме з працею. 

       Як повинен педагог спланувати свою роботу на уроці, щоб сприйняття учнями інформації було більш  ефективним ? Що має робити педагог для заохочення учнів не просто працювати на уроці, а працювати плідно та з задоволенням ? Саме бажання  вирішити ці питання  спонукало мене обрати  таку тему проблемного питання як « Групова та парна робота на уроках у початковій школі  як  умова формування компетентності самоосвіти й саморозвитку учнів ».

       Формування компетентності самоосвіти й саморозвитку учнів,  особистості і її розвиток здійснюються в процесі навчання, якщо виконуються важливі умови:

  Ø Створення позитивного настрою до навчання.

  Ø Відчуття позитивної атмосфери у колективі для здійснення спільної мети.

  Ø Можливість висказувати свою думку і вислуховувати товаришів. 

  Ø Учитель – це  друг, радник, старший товариш.

      Всі ці умови здійснюють інтерактивні технології кооперативного навчання: робота в парах і групах.

        Що ж таке групова робота? Це загальний термін, що охоплює величезну кількість прийомів, коли два чи більше учнів отримують завдання, яке вимагає співпраці та мовлення за власною ініціативою учнів